Офіційна дата створення — 6 березня 1902 р. Перша назва — Madrid Football Club, тобто — ФК "Мадрид". Тоді в столиці існувало кілька любительських команд, а гравці вільно переходили з одного клубу до іншого. У 1902 р. в Мадриді проходить турнір на честь коронації Альфонсо XIII. У змаганнях взяло участь 5 команд — "Мадрид", "New Foot Ball Club" (ще одна столична команда), "Барселона", "Еспаньйол" (Барселона) і "Атлетік" (Більбао). "Мадрид" у півфіналі поступився 1:3 "Барселоні" і переміг "Еспаньйол" у матчі за 3-тє місце. А переможцем став "Атлетік". Згодом турнір назвали "Копа дель Рей" (королівський кубок) і перший розіграш 1902 р. вважають першим турніром Кубка Іспанії з футболу. В другому розіграші Кубка Іспанії "Мадрид" програв фінал баскському "Атлетіко". У 1905-1908 рр. мадридська команда здобула Кубок 4 рази підряд, а 1909 р. за молодіжну команду "Мадриду" почав виступати 14-річний Сантьяґо Бернабеу — майбутній президент клубу.

Король Альфонсо XIII в 1920 р. дозволив додати до назви команди титульне слово real ("королівський"). Саме з такою назвою клуб і відомий зараз у всьому світі. "Реал" був одним з ініціаторів створення національної першості. Перший чемпіонат Іспанії відбувся з лютого по червень 1929 р., "Реал" посів 2 місце, чемпіоном стала "Барселона". Наступного сезону (1929/30) клуб посів 5-е місце серед 10 команд. Для амбітного керівництва це було незадовільним результатом. Змінився президент, тренером почав працювати угорець Ліппо Ґертца (проте у ті роки тренери працювали в "Реалі" недовго — переважно лише по 1-2 роки). Мадридці придбали кількох сильних футболістів: одного з найкращих воротарів Європи Рікардо Самору, захисника Хасінто Кінкосеса та інсайда Луїса Реґейро. Всіх їх запрошували до збірної Іспанії. "Реал" почав славитися одною з найкращих оборон в Іспанії. Самора став кумиром для шанувальників "вершкових". У сезоні 1931/32 команда не програла жодного матчу (з 18), а на своєму полі пропустила лише 4 м'ячі. "Реал" уперше став чемпіоном Іспанії. У чотирьох наступних сезонах мадридці жодного разу не опустилися нижче від 2-го місця (1 титул чемпіонів, тричі 2-ге місце) і двічі здобули Кубок Іспанії. В 1936 р. почалась громадянська війна.

В 1939 році збройні сутички припинились — в Іспанії встановили режим генерала Франко. Клубний стадіон "Чамартін" майже повністю зруйнували повітряні бомбардування. Арену швидко відбудували, але з довоєнного складу залишилося тільки кілька гравців. Нова влада дещо симпатизувала мадридському «Атлетіко» (йому присвоїли нову, армійську наву "Атлетіко Авіасьйон"), що й виграв 3 з перших 4 післявоєнних чемпіонатів. "Реал" на початку та в середині сорокових виступав дуже нестабільно: 4, 6, 2, 10, 7, 2, 4, 7 місця за період від 1940 до 1947 року. В 1943 р. президентом клубу став Сантьяґо Бернабеу — людина, яка розпочала нову епоху в історії "Реалу". Він почав перетворювати клуб на бізнес-структуру, яка зможе давати великі прибутки і видатні спортивні результати.

Досягнення:
— Чемпіон Іспанії (31): 1932, 1933, 1954, 1955, 1957, 1958, 1961, 1962, 1963, 1964, 1965, 1967, 1968, 1969, 1972, 1975, 1976, 1978, 1979, 1980, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1995, 1997, 2001, 2003, 2007 і 2008.
— Володар Кубка Іспанії (17): 1905, 1906, 1907, 1908, 1917, 1934, 1936, 1946, 1947, 1962, 1970, 1974, 1975, 1980, 1982, 1989 і 1993.
— Суперкубок Іспанії (8): 1988, 1989, 1990, 1993, 1997, 2001 2003 і 2008.
— Кубок ліги: 1985.
— Кубок європейських чемпіонів (9): 1956, 1957, 1958, 1959, 1960, 1966, 1998, 2000 і 2002.
— Кубок УЕФА (двічі): 1985 і 1986.
— Суперкубок УЕФА: 2002.
— Латинський Кубок (двічі): 1955 і 1957.
— Міжконтинентальний Кубок (тричі): 1960, 1998 і 2002.